23 липня 2020 року, після розгляду справи по обвинуваченню особи у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, суд першої інстанції постановив вирок, яким визнав винним обвинуваченого у вчиненні проступку та призначив йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень.
Призначаючи покарання суд першої інстанції керувався санкцією ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, в редакції, що діяла з 1 липня 2020 року (набрали чинності зміни відповідно до Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), та посилювала відповідальність за даний кримінальний проступок встановлювала покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років. При цьому судом не було враховано, що за загальним правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України). Оскільки, в день вчинення обвинуваченим кримінального проступку (2 червня 2020 року) санкція ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України встановлювала менший розмір штрафу: 850 – 1700 грн., то суд, при визначенні міри покарання, повинен був керуватися редакцією даної статті, що діяла саме в день вчинення кримінального проступку.
Діючи в інтересах обвинуваченого та згідно узгодженої правової позиції, не оспорюючи вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини обвинуваченого, адвокат Паламарчук О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок змінити в частині призначеного покарання, а саме застосувати закон про кримінальну відповідальність у тій редакції, що діяла в день вчинення кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Апеляційний суд взяв до уваги доводи викладені адвокатом у апеляційній скарзі, вирок суду першої інстанції змінив в частині призначення покарання за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, – призначив обвинуваченому покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень (Ухвала Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року по справі №367/4521/20).
