14 червня 2020 року громадянин «Р» за допомогою веб-сайту «OLX» замовив у громадянина «Л» на ім`я громадянина «Н» золотий ланцюжок вартістю 31 290,00 грн. з доставкою до відділення ТОВ «НОВА ПОШТА» з послугою: «після оплата».
15 червня 2020 року громадянин «Р» прибув до відділення ТОВ «НОВА ПОШТА» для отримання замовлення, де назвався громадянином «Н» та під час огляду золотого ланцюжка здійснив його підміну, а саме: непомітно поклав замовлений ним золотий ланцюжок до своєї сумки, одночасно перемістивши в праву руку ланцюжок з металу жовтого кольору, що імітував золото ( який заздалегідь взяв з собою), після чого віддав працівнику ТОВ «НОВА ПОШТА» підмінений ланцюжок.
Разом з тим, дії громадянина «Р» на заволодіння майном шляхом обману були викриті працівниками ТОВ «НОВА ПОШТА», які усвідомлювали, що громадянин «Р» здійснив підміну золотого ланцюжка на імітований та наполягали на поверненні золотого виробу або оплати відправлення.
Ігноруючи зауваження працівників ТОВ «НОВА ПОШТА», цілковито усвідомлюючи, що завершити розпочаті ним дії на заволодіння майном шляхом обману не вдалось та те, що його дії здійснюються в умовах очевидності та відкритості, громадянин «Р» підійшов до вхідних дверей відділення та під приводом необхідності здійснення телефонного дзвінка залишив приміщення.
Злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від волі громадянина «Р», через те, що він був затриманий працівниками ТОВ «НОВА ПОШТА», які викликали поліцію. У подальшому громадянин «Р» був затриманий слідчим СВ Вишгорошського ВП ГУ НП в Київській за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України (розбій). 19 червня 2020 року громадянину «Р» було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та поміщено до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
По закінченні досудового слідства кваліфікація злочину була змінена, обвинувальний акт скеровано до суду за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України (закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна вчинено повторно), санкція передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Ознака – вчинення злочину повторно орган досудового слідства застосовував виходячи з того, що з 3 червня 2020 року у провадженні СВ Святошинського ВП ГУ НП у м. Києві перебувало кримінальне провадження за підозрою громадянина «Р» у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство).
Під час судового розгляду захисник громадянина «Р» адвокат Паламарчук Олександр Миколайович, побудував вірну лінію захисту, що стало наслідком здобуття позитивного результату у справі, а саме звільнення громадянина «Р» від відбування призначеного покарання із випробуванням, а також звільнення його з під-варти 3 листопада 2020 року в залі суду після оголошення вироку.
Ірпінський міський суд Київської області визнав громадянина «Р» винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та призначив покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі від відбування призначеного покарання звільнив із випробуванням, встановив іспитовий строк у три роки.
У подальшому Київський апеляційний змінив вирок суду першої інстанції: дії громадянина «Р» перекваліфікував на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України та призначив покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі від відбування призначеного покарання звільнив із випробуванням, встановив іспитовий строк у два роки.
На думку апеляційного суду суд першої інстанції не правильно кваліфікував дії громадянина «Р» за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючою ознакою – вчинення злочину повторно. Дана кваліфікуюча ознака була застосована, оскільки на час постановлення вироку по даній справі до Святошинського районного суду м. Києва було направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100080003027 за обвинуваченням громадянина «Р» у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Проте, суд першої інстанції не врахував, що у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 190 КК України відсутній обвинувальний вирок, який набрав законної сили.
Від так кваліфікуюча ознака – вчинення злочину повторно не може бути застосована до дій громадянина «Р», а дії громадянина «Р» не можуть бути кваліфіковані як закінчений замах на ПОВТОРНЕ відкрите викрадення майна (грабіж). За таких обставин необхідно змінити кваліфікацію злочину з ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України без кваліфікуючої ознаки повторність.
Санкція ч. 1 ст. 186 КК України передбачає найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років та порівняно із санкцією ч. 2 ст. 186 КК України є більш м’якою. Зважаючи на зменшення обсягу обвинувачення та застосування більш м`якого закону внаслідок зміни кваліфікації, виникли підстави для пом`якшення призначеного покарання.
Апеляційний суд призначаючи покарання громадянину «Р» за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про особу обвинуваченого, який має позитивні характеристики, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, працює, обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
(Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 3 листопада 2020 року та ухвала Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року по справі № 363/3505/20)
