Одним із різновидів аліментних зобов’язань між батьками і дітьми є зобов’язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (частина перша статті 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
На відміну від аліментів, що направлені забезпечення нормальних матеріальних умов для життя дитини, в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат виникають додаткові витрати. Доказами, що підтверджують обставини, що спричинили додаткові витрати на дитину, є документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних предметів, призначених для розвитку здібностей дитини (приладдя та обладнання для занять, музичних інструментів, спортивного інвентарю, спеціального одягу чи обладнання тощо), на заняття у гуртках, музичних, мистецьких або спортивних закладах, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що свідчать про необхідність витрат на лікування дитини у зв’язку із хворобою, або каліцтвом.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину визначається за погодженням між батьками (можливо за усною домовленістю, або шляхом укладання письмової угоди), а в разі виникнення спору – за рішенням суду. Право на звернення до суду про стягнення додаткових витрат на дитину має той з батьків, хто сплатив, або сплачує такі витрати.
Вирішуючи спір суд враховує матеріальне та сімейне положення сторін та інших обставин, що мають значення. Істотними можуть бути обставини, такі як стан здоров’я та матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи вказані обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, що підлягає стягненню з відповідача у твердій грошовій сумі, визначаючи її розмір залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат. Розмір додаткових витрат підтверджуються відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд – довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; актами надання медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування – виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, квитанціями, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Додаткові витрати можуть бути присуджені у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних, або періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно, можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.
24.09.2024