Відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, негайно звільнити Підозрюваного в залі суду та зобов’язати останнього внести заставу у п’ятиденний строк, таке рішення ухвалив слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва 17 червня 2020 року у справі № 757/18649/20-к за результатами розгляду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Підозрюваного.
Клопотання було мотивовано тим, що слідством зібрані вагомі докази, які вказують на вчинення Підозрюваним тяжкого злочину передбаченого ч. 3 ст. 206-2 Кримінального кодексу України (протиправне заволодіння майном підприємства, якщо воно заподіяло велику шкоду) санкція даної статті передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Зазначалось, що Підозрюваний тривалий час переховувався від слідства, що підтверджує ризики передбачені ст. 177 КПК України. Додатково Прокурор вказав, що злочин був вчинений групою осіб за попередньою змовою та заподіяно велику шкоду Потерпілому, Підозрюваний не має місця проживання у м. Києві, а зареєстрований у м. Одесі де також не має постійного місця проживання, а тому його слід взяти під вату та помістити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Захисники адвокат Перова К.С. та адвокат Паламарчук О.М., спростували доводи Прокурора, вказавши, що досудове розслідування ведеться більше чотирьох років, але за цей час Підозрюваний не отримував жодного виклику слідчого та повідомлення про підозру, що були відправлені поштою. Чотири останні роки проживав за місцем своєї реєстрації у м. Одеса та нікуди з міста не виїжджав. Про існування кримінального провадження дізнався лише після затримання (16 червня 2020 року). На повістках про виклик, що нібито вручені слідчим Підозрюваному у службовому кабінеті слідчого, відсутній підпис Підозрюваного, більш того Підозрюваний ніколи не був присутній у кабінеті слідчого. Після затримання Підозрюваного, на підставі ухвали слідчого судді з метою доправлення до суду для обрання запобіжного заходу (про існування якої Підозрюваний також не здогадувався), слідчий повторно вручив повідомлення про підозру Підозрюваному під підпис, що не передбачено КПК України. Повідомлення про підозру не містило конкретного опису та кваліфікації дій Підозрюваного за відповідною частиною статті 27 КК України (не зазначено яку роль останній виконував у вчиненні злочину), а також підозра обґрунтовувалось рядом доказів здобутих у спосіб, який не відповідає вимогам КПК України та ін.
Також захисники, вказували, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки Підозрюваного, яка може бути досягнута при застосуванні іншого запобіжного заходу не пов’язаного із триманням під вартою.
